Шановні випускники Буковинського державного медичного університету!

У 2019 році  університет святкуватиме 75-річчя. У зв’язку з цим  планується проведення різноманітних...

Як змінилось наукове середовище в нейронауках за 10 років

Як змінилось наукове середовище в нейронауках за 10 років
У новій публікації вчені з Гонконгу, використовуючи інструменти аналізу цитування, спробували дослідити те, як змінилася наукове середовище в нейронауках за 10років.
 
 
 
В ході роботи були використані дані за 2006-2015 рр. з баз WebofScience іJournalCitationReports (JCR), які відстежують публікації і цитування в науковому середовищі. У дане дослідження були включені всі журнали, які JCRкласифікує в категорії «Нейронауки».
 
 
По-перше, вчені відзначили, що протягом усього часу кількість опублікованих робіт неухильно росла. Однак варто зазначити, що збільшення обсягу публікацій характерно не тільки для нейронаук (див. Рис. 1). По-друге,вивчаючи які статті отримали найбільше цитат, вчені відзначили зрушення в біопсихологічних і поведінкових наук про мозок. Наприклад, категорія «Психологія»в Web of Science піднялась з 6-го місця в 2006 р на 1-е в 2015 р, а категорія«Поведінкові науки» в той же період часу перескочила з 3-го місця на 2-е. Більш біологічні галузі нейронаук, такі як «Фізіологія» і «Біохімія», «Молекулярна біологія», з точки зору цитування впали в рейтингу. Чи це не ознака часу?
 
 
Поділ авторів статей за національною приналежністю показує ріст китайських вчених в області нейронаук в період 2006-2015 рр. Не дивлячись на те, що в2006 р тільки 3% всіх наукових робіт мала хоча б одного учасника, що працює в Китаї, до 2015 року цей показник виріс до 11%. Китай обігнав Німеччину, Великобританію, Японію і ін. країни, посівши друге місце в списку всесвітніх авторів в області нейронаук.
 
 
Особливо слід відмітити цікавий факт переходу від психіатрії та фізіології до психології і поведінкових наук. Чим же це можна пояснити? Неухильне зростання зацікавленості до загадок мозку привертає величезну кількість людей займатися нейронауками. З'являються лінгвісти, економісти, філософи і ін. особи, які намагаються пов'язати свою спеціальність з функціонуванням мозку. Добре це чи погано - питання окреме, головне сам факт моди. Згадати хоча б Ілона Маска, главу Space X, який зовсім недавно інвестував в розробку штучного інтелекту (повертаючись до вічного питання про те, що складніше: мозок або всесвіт?)
 
У зв'язку з таким ажіотажем, причому серед представників різних дисциплін, логічно, що зростання публікацій в категорії "Нейронауки" буде рости і далі. До того ж зрозуміло, що дослідження в області психології і поведінкових наук виглядають куди менш витратними в порівнянні з дослідженнями в області "біологічних" наук, для яких потрібно більше грошей, часу, людей в команді і т.д.
 
Тому, швидше за все, цей перехід у напрямку досліджень можна розцінити усього лише як показник моди на нейронауки, який йде паралельно з ускладненням дослідних методик фундаментальних дисциплін, які потребують більше часу і сил, але не як показник рокового переходу нейронаук від фізіології до психології.
 
Матеріал підготувала – асистент кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С.М. Савенка Герасим’юк І.Г.
П'ятниця, 27 квітня 2018
Більше новин БДМУ: 

Консультативний виїзд у Новоселицький район

Співробітники кафедри сімейної медицини БДМУ разом зі студентами 6 курсу медичного факультету № 2 30 вересня здійснили виїзд до Навчально-практичного центру первинної медико-санітарної допомоги (НПЦ ПМСД) БДМУ на базі амбулаторії загальної практики-сімейної медицини (АЗПСМ) у с. Бояни Новоселицького району. 
 

Конференція на кафедрі фтизіатрії та пульмонології

У листопаді світова спільнота відмічає Всесвітній день боротьби з пневмонією та хронічними обструктивними захворюваннями легень (ХОЗЛ). 
 

Краще з’їсти аскорбінку, ніж спалити нікотинку

Краще з’їсти аскорбінку, ніж спалити нікотинку

28 травня студенти Буковинського державного медичного університету провели вже традиційну санітарно-просвітницьку акцію «Міняй цигарку на вітамін С» під гаслом «Краще з’їсти аскорбінку, ніж спалити нікотинку».