Шановні випускники Буковинського державного медичного університету!

У 2019 році  університет святкуватиме 75-річчя. У зв’язку з цим  планується проведення...

Всесвітній день боротьби з малярією

Всесвітній день боротьби з малярією
Відзначають 25 квітня рішенням прийнято 60-ї сесії ВООЗ спільно з Всесвітньою асамблеєю з охорони здоров’я і Всесвітньою Організацією Охорони Здоров’я.
 
Малярія – раніше називалася «болотяна лихоманка»– це гостре захворювання, переносником збудника якого є самки малярійного комара роду Анофелес. Джерело інфекції – хвора людина чи паразитоносій. Виявлено три шляхи зараження на малярію: головний – трансмісивний (через укуси самок комарів), парентеральний (через інфіковані медичні інструменти) і трансплацентарний.
 
Для малярії характерні лихоманка, анемія, збільшення селезінки та печінки, рецидиви хвороби. Активність комарів припадає на теплу пору року: в районах з помірним і субтропічним кліматом – літньо-осінні місяці зі стійкою середньодобовою температурою понад 16˚С, у тропічній зоні – майже круглорічно.
 
У структурі інфекційних захворювань малярія посідає четверте місце у світі. ВООЗ проголосила боротьбу з малярією своїм пріоритетним завданням. Крім країн, уже охоплених епідемією малярії, високий ризик повернення малярії існує і в інших країнах Центральної Азії, Чорноморських і Середземноморських держав, що входять до Європейського регіону ВООЗ.
 
Завезення малярії в Україну відбувається щорічно і знаходиться на рівні 0,07-0,17 на 100 тис. населення. Групами ризику щодо завозу малярії є пілоти, моряки, військовослужбовці, трудові мігранти, біженці, нелегали, туристи, які повертаються в Україну з країн, ендемічних щодо малярії. Завезення малярії супроводжується клінічними наслідками. До тяжких клінічних наслідків завезення малярії можна віднести зростання за останні 5 років летальності від тропічної малярії у 3,8 разів порівняно з попередніми роками. Це зумовлено пізнім зверненням хворих за медичною допомогою, а також пізньою клінічною та лабораторною діагностикою малярії.
 
На сучасному етапі профілактики малярії важливе місце посідає своєчасне виявлення і знераження джерел малярії. Заходи щодо виявлення малярії проводять серед осіб, які прибули в Україну з країн Африки, Азії, серед хворих з гарячкою нез’ясованої етіології та осіб, підозрілих на цю інфекцію за клінічними ознаками (збільшення печінки, селезінки, анемія тощо).
 
Виявленим хворим та паразитоносіям призначають специфічне лікування. З метою розриву механізму передачі при малярії в епідемічний сезон проводять заходи щодо боротьби з малярійними комарами за допомогою інсектицидів та біологічних методів у місцях масового їх розмноження та нападу на людей.
 
У нашій країні в системі епідеміологічного нагляду виділяють такі заходи: лікувально-профілактичні, протикомарині, підготовка кадрів з малярії та санітарно-просвітницька робота серед населення. Для здійснення епідеміологічного нагляду застосовують епідеміологічні, паразитологічні, серологічні, картографічні та статистичні методи дослідження. Одним із основних заходів епіднагляду є виявлення джерел збудника інфекції та лікування хворих. До низки важливих заходів належить хіміопрофілактика: персональна, суспільна та міжсезонна. Також вагома роль відводиться протикомариним заходам, які полягають у постійному спостереженні за малярійними комарами, визначенні їх чисельності впродовж епідемічного сезону, зараженості плазмодіями та активності нападу на людину.
 
Виходячи з ситуації, яка склалася у світі, цілей, що поставлені перед європейськими країнами ВООЗ, завданням нашої країни є недопущення завезення малярії на територію України та поширення її серед населення.
 
Інформацію підготували професор Роман Булик та асистент Катерина Власова
Четвер, 26 квітня 2018