Тарас Бойчук: «Майже 90 відсотків лікарів практичної медицини вийшли з нашого університету»

 Цей факт не викликає сумнівів: маючи власну «кузню кадрів», охорона здоров’я краю постійно отримує надійну підмогу – «золотим» досвідом випускників старшого покоління, науковим підходом еліти з клінічних кафедр, що співпрацюють з практичною медициною, новим поповненням без практичного досвіду, але з сучасним баченням лікувальної справи і здоровими амбіціями.

Разом тримають галузь, показники роботи якої на Буковині останніми роками є одними з кращих в Україні. Разом святкують професійне свято – День медичного працівника. Напередодні ми розмовляємо з ректором Буковинського державного медичного університету, професором Тарасом Миколайовичем БОЙЧУКОМ. До речі, нещодавно минув рік, як він обіймає цю посаду.

 – Вітаємо, Тарасе Миколайовичу, зі святом весь ваш колектив. Адже медуніверситет здавна випускає в світ «людей в білих халатах», та й багато з тих, хто свого часу тут отримав диплом, нині передають свій досвід і знання студентам. Це й ваша альма-матер…

– Дякую. Понад 90 відсотків лікарів і молодших медичних спеціалістів є випускниками нашого університету чи Чернівецького, Новоселицького, Вашковецького медколеджів, що є його структурними підрозділами. Наш навчальний заклад завжди готував високопрофесійних фахівців, здобутки яких говорять самі за себе. Рівень якості надання медичної допомоги в краї достатньо високий. І це зумовлено тим, що є плідна співпраця з практичною охороною здоров’я не тільки в реалізації новітніх технологій лікування, підготовки і підвищення кваліфікації медичних кадрів, а й в запровадженні нових напрямків наукових досліджень, які потім реалізуються в лікувальній практиці. Останнім часом БДМУ запровадив нові напрямки освітянської діяльності. Акредитовані спеціальності «стоматологія» і «фармація». Окрім того, у галузі фармації ми започаткували кілька нових тем, наукових розробок, підготували науково-педагогічні кадри, які будуть працювати над створенням нових лікарських засобів, у тому числі й рослинного походження, адже наш край багатий на таку сировину. Завершили реконструкцію одного з приміщень, у якому розташували нашу стоматологічну клініку.

– Це буде навчальна база?

– І як навчальна база, де наші студенти зможуть навчатися на додипломному етапі, а крім того, з нинішнього року розпочинаємо підготовку лікарів-інтернів з цієї спеціальності – отож, вони там зможуть проходити практику. І як клініка, де буде надаватися цілий спектр терапевтичних та ортопедичних стоматологічних послуг. Цього року маємо перший випуск лікарів-стоматологів і провізорів.

– А загалом скільки щороку випускаєте фахівців і чи знаходять вони місце роботи? Університет контролює процес працевлаштування?

– Ми випускаємо майже 300 лікарів загальної практики. І якщо ті особи, які навчалися за кошти державного бюджету, підлягають централізованому розподілу й зобов’язані відпрацювати 3 роки після завершення інтернатури, то студенти, які навчалися за контрактом, мали раніше вільне працевлаштування, тобто знаходили роботу самостійно. Сьогодні ми розуміємо, що перспектива університету залежить від того, наскільки навчальний заклад дбає про своїх випускників. Тому створили сектор з працевлаштування, який займається укладанням договорів з роботодавцями, підшукує вакантні посади в системі охорони здоров’я не тільки в нашому краї, а й в інших областях.

– По суті, це посередники між університетом, випускником і роботодавцем.

– Так, це своєрідна кадрова агенція. За рахунок того, що ми маємо зв’язки з управліннями охорони здоров’я областей, будемо формувати пропозиції випускникам і роботодавцям. При цьому передбачається створення своєрідних портфоліо кожного випускника, де будуть записані дані про його кваліфікацію, характеристики, рекомендації. Це цивілізовані стосунки, які сьогодні існують на ринку праці практично у всьому світі.

– Тарасе Миколайовичу, ви багато побували за кордоном, очевидно, не тільки в наукових інтересах. Певно ж, цікавилися системою підготовки кадрів там. Що почерпнули і чи є можливість щось із тих технологій запровадити у вас в університеті?

– Звісно, буваючи за кордоном, ми намагаємося почерпнути різноманітний досвід, не тільки європейський. Недавно були у спільному відрядженні до Німеччини разом із начальниками обласного і міського управлінь охорони здоров’я Ігорем Дмитровичем Шкробанцем і Ігорем Володимировичем Незборецьким. Основною метою було вивчення досвіду функціонування університетської клініки. У місті Любеку є медичний університет, який за величиною приблизно такий, як наш. Нас зацікавило, що університетська клініка і університет є нероздільними. Всі кафедри, у тому числі й теоретичного напрямку, розташовані на території університетської клініки. Студенти з першого курсу поряд з теорією вивчають технології, які будуть використовувати у своїй безпосередній роботі. Це дуже гарний досвід, який плануємо реалізувати при створенні своєї університетської клініки.

– Чесно кажучи, про клініку чую не вперше. Знаю, що з цим проектом ви прийшли на посаду ректора. Наскільки наблизилися до його реалізації і коли можна буде «перерізати стрічку»?

– Кроки здійснені реальні. Ми звернулися до обласної ради, просимо підтримки у губернатора, адже створення університетської клініки дасть можливість не тільки підвищувати якість підготовки спеціалістів (наші студенти зможуть на власній базі бачити, як лікують пацієнтів, брати в цьому участь, і це буде доброю практикою для них), а й вдосконалювати лікувальну справу в краї. У багатьох регіонах України такі клініки вже створені. Ми пішли їхнім шляхом, враховуємо їхній досвід і думаю, найближчим часом така клініка буде створена й у нас.

– Це буде окреме приміщення?

– Очевидно, на базі одного з наших медичних закладів. Це не повинна бути якась реорганізація, зміни, що торкаються інтересів людей, навпаки має бути надбудова на гарному фундаменті. І ця надбудова має проявитися кращою якістю медичних послуг. У цьому в нас є спільне бачення й порозуміння з керівниками галузі краю, з керівниками практичної охорони здоров’я. Крім того, у рамках такої тісної співпраці, за підтримки губернатора, у нас на Буковині сьогодні реалізується цікавий проект, який не має аналогів в Україні. З ініціативи університету і Головного управління охорони здоров’я сформовані сайти для всіх центральних районних лікарень, які об’єднані в єдину інтернетмережу. Для чого це робиться? Сьогодні ми активно запроваджуємо технології дистанційного навчання. Тобто сьогодні лікарі за рахунок такої інформаційної мережі мають можливість вільно спілкуватися на відстані. З нового навчального року будуть читати лекції для лікарів і студентів професори Білостоцького університету (Польща), університету м. Любек (Німеччина) та ін. Нещодавно підписали угоду і створили освітній консорціум з Чернівецьким національним університетом ім. Ю.Федьковича і університетом із м.Сучава. Таким чином ми розширюємо транскордонне співробітництво, щоб наші студенти, фахівці володіли найсучаснішими технологіями.

– Тарасе Миколайовичу, а чи не побоюєтеся, що цього року буде недобір студентів, адже кількість випускників шкіл, отже, й абітурієнтів набагато зменшилася?

– Дійсно, ситуація досить складна по всій Україні, у всіх вузах. Але ми до цього готувалися цілий рік. Профорієнтаційними заходами охопили не тільки Буковину, а й сусідні регіони. Вивчаємо попит через Інтернет, розробили спеціальну систему дистанційної підготовки абітурієнтів. І нині за кількістю зареєстрованих осіб, які виявили бажання вчитися у нас, ми спаду не відчуваємо. Уже зараз їх кількість перевищує ліцензійний обсяг, тобто буде конкурс не тільки на бюджетну, а й на контрактну форми навчання. Крім того, плануємо набрати майже 100 громадян Індії. Недавно з офіційним візитом університет відвідав консул Індії в Україні й залишився задоволений рівнем наших освітніх послуг. Університет – один з небагатьох вузів України – входить до переліку Індійської медичної ради, яка визнає наш навчальний заклад, дозволяє легалізувати наш диплом в Індії. Ми також вивчаємо попит щодо набору студентів із країн Африки.

– Врешті, медицина була і є найпопулярнішою професію. Не думаю, що будемо відчувати дефіцит кадрів…

– Ми не відчуватимемо дефіциту абітурієнтів у тому випадку, коли будемо надавати якісну освіту, турбуватися про випускників. Наш навчальний заклад за останній рік значно підвищив свій рейтинг щодо якості освіти. Про це свідчать результати міністерського ліцензійного іспиту «Крок»: показник успішності підвищився приблизно на 20-30 відсотків. Ми маємо гарні позиції у ряді рейтингів: зокрема у міжнародному рейтингу Webometrics Ranking of World’s Universities із 400 вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації наш університет займає 12 позицію, а за версією газети «Топ-200» 2011 року – 64-у.

– Справді, є чим пишатися. Як колектив відзначатиме День медичного працівника?

– Будуть урочистості. За поданням університету майже півтора десятка наших колег отримають почесні грамоти та подяки Міністерства охорони здоров’я України, обласної влади, галузевих управлінь. Буде святковий концерт, матеріальна допомога найкращим працівникам. Принагідно скажу: за рік когорта наших науково-педагогічних працівників збільшилася на 8 професорів і майже 30 доцентів. Причому, середній вік докторів, професорів, так би мовити, один з наймолодших в Україні – 47 років. Мені приємно, що в нас працюють такі талановиті люди. Підтримуємо молодь і водночас шануємо й зберігаємо наш «золотий фонд» – науковців, професіоналів старшого покоління. Професіоналів вищої проби.

– Хай примножуються успіхи славного медуніверситету. Дякую за бесіду.

Валентина МАЦЕРУК
газета "Буковина"(Чернівці)