Інтерв'ю начальника Головного управління охорони здоров'я Чернівецької ОДА Ігоря Шкробанця газеті "Свобода слова"

 
 Ігорю Дмитровичу, які особли­вості медичного простору Чернівецької області ви б вио­кремили? Чи є проблеми, при­таманні лише нашій області?
- Попри те, що Чернівецька об­ласть є найменшою в Україні, за підсумками     кількох     останніх років вона посідає місця в першій десятці за станом здоров'я населен­ня, діяльністю та ресурсного забез­печення медзакладів   і серед пер­ших - за обслуговуванням населен­ня сільської місцевості.
 
Так, наприклад, у нас показник смертності становить 13,0%, що на 2,7 % нижче середньоукраїнського (Україна - 16,4 %0. Показник народ­жуваності маємо на рівні 12,2%о, а це на 19,6% вище середньоукраїнсько­го (Україна - 10,2%), тобто знизили­ся темпи скорочення чисельності населення, а відповідно до цього збільшився показник природного приросту. Також відзначається зменшення показника смертності у осіб працездатного віку (2009 р. -  3,99 %, 2010 р. - 3,75%). Стабільно меншим за середньодержавний за­лишається показник малюкової смертності, знижується материнсь­ка смертність, знизилась смертність від усіх форм туберкульозу з 11,7 на 100 тис. нас. у 2009 р. до 9,3 на 100 тис. нас. у 2010 р. (Україна 2009 р.- відповідно 18,2). Завдяки актив­ному виявленню та диспансеризації хворих на гіпертонію, знизилась за­хворюваність на інфаркт міокарду на 10,9% (2009 р. - 116,0 на 100 тис. дорослого населення, 2010 р. - 103,3 відповідно), Україна 2009 р. - 133,1. Внаслідок застосування су­часних медичних технологій вда­лось зменшити летальність у ліку­вальних закладах області з 0,54% - 2009 р. до 0,49% -  2010 р., при по­казнику по Україні - 1,09.
 
Маємо також зменшення смертності осіб працездатного віку – 3,49%о проти 3,75%о у 2010 році. Стабільно меншим за середньодержавний залишається показник смертності серед малюків, знижується материнська смертність, нижчою стала смертність від усіх форм туберкульозу тощо.
Проте ми чудово розуміємо, що люди не задоволені станом та доступністю медицини, здоров’я населення бажає кращого, а рейтингову оцінку нашої медицини стосовно системи охорони здоров’я європейських країн уявити важко. Тому, незважаючи на гідні рейтингові показники, переконаний, що галузь потребує відродження. Вона не задовольняє сучасних потреб у медичній допомозі та обслуговуванні суспільства, не дає належного рівня професійної реалізації нашим медикам.
 
Нам потрібна реформа, але не показово-поверхнева (із заміною назви одних лікарських спеціальностей на схожі, але інші, чи зміна табличок з назвами лікувальних установ). У першу чергу нам потрібна реформа, яку будуть здійснювати економісти та юристи державного рівня, – реформу економічного фундаменту галузі, з єдиним вірним гаслом: "Гроші в лікарню за пацієнтом". Та й насправді не треба забувати – хто не працює…
 

- Це має змінити реформування вітчизняної медицини. Які, на Вашу думку, зміни потрібні насамперед?
- Суттю реформи є створення ринкової, за своїми економічними засадами, та соціально орієнтованої медицини. Ми, медики, повинні виробляти товар, що називається медична допомога й послуга і який має чітко прораховану доказову вартість і якість, а споживач (суспільство, особа) – мають його придбати.
 
Проте медицина у своєму нинішньому вигляді не готова працювати в ринкових умовах. Якщо врахувати доволі часто низьку інтенсивність праці медиків та технічного персоналу, утримання надлишку приміщень, високі втрати енергоресурсів, застаріле обладнання, надлишок ліжкового фонду, який часто виконує функцію соціальної госпіталізації, надлишкову розгалуженість госпітальної бази та багато іншого, ми отримаємо таку вартість продукту, яку не зможе заплатити споживач.
 
Сподіваємось, що реалізація Програми економічних реформ на 2010-2014 рр. та загалом президентського курсу Віктора Януковича призведе до запровадження прозорих та ринкових (обґрунтованих) економічних взаємин у галузі, коли гроші підуть за пацієнтом, а не на утримання ліжок та приміщень.
- Яким чином область готується до роботи у нових умовах, у конкурентному середовищі?
- Наше управління розробило регіональні заходи з оптимізації, які мають зменшити видатки на утримання галузі. Так, порівняно з 2010 роком торік ліжковий фонд в області скоротився на 568 ліжок. Здійснено об’єднання двох обласних дитячих лікарень задля створення єдиного медичного простору, забезпечення наступності між поліклінічною та стаціонарною допомогою і покращення надання медичної допомоги дітям області.
 
Щоб ефективніше використовувати кадровий і матеріально-технічний потенціал практичної охорони здоров’я та Буковинського державного медичного університету, на базі відповідних структурних підрозділів лікувальних закладів та кафедр створюємо спільні клінічні центри. Зокрема, вже функціонує Центр літотрипсії й малоінвазивної урології та Центр ендоскопічної хірургії і гінекології.
Зазнає реформування первинна ланка. На сьогодні сільська місцевість області цілком працює на засадах сімейної медицини: на часі поліпшення якості обслуговування сільського населення та реформування первинної ланки у місті.  
Протягом року 8 ФАПів та 5 дільничних лікарень області реорганізовано в амбулаторії загальної практики-сімейної медицини, яких сьогодні налічується 137.
Збільшилась кількість установ з ліжками денного стаціонару, створено єдиний медичний простір у Сокирянському районі та у місті Новодністровськ.
 
- Які новації чекають охорону здоров’я Буковини найближчим часом?
- В області триває створення сучасного високотехнологічного перинатального центру. Проект «Нове життя, нова якість охорони материнства і дитинства», в рамках реалізації якого в Україні створюють мережу перинатальних центрів, та який має на меті поліпшити репродуктивне здоров'я нації, для Чернівецької області не є цілком новим. Три роки тому ми відкрили обласний функціональ­ний перинатальний центр, що було зумовлено досить високими показниками малюкової смертності. Почали розробляти заходи для подолання біди і нам це вдалося, хоча функціональний перинатальний центр не мав ні окремого приміщення, ні юридичної підтримки (все впиралося у відсутність коштів). Та цей досвід нам дуже став у пригоді і ми навіть дещо випередили час.
 
Якщо функціональний перинатальний центр був, так би мовити, розпорошений – його відділення працювали у різних закладах (пологовий будинок, дитяча лікарня, діагностичний центр), то тепер за допомогою державного фінансування (а для створення перинатального центру у Чернівецькій області передбачено понад 70 млн. грн.) об’єднаємо його під одним дахом, придбаємо сучасне обладнання, що у рази поліпшить якість охорони материнства і дитинства. Ук­раїна взяла на себе євро­пейські зобов'язання виходжу­вати недоношених дітей, ва­гою до 500 грамів, що потре­бує не просто сучасних, а надсучасних технологій. Це величезне, складне завдання, і дуже тішить, що маємо у цьому розуміння та підтримку як з боку вищого керівництва держави, так і нашої об­ласті.
 
В області триває робота зі ствоерння територіального центру екстреної медичної допомоги. У районах краю відкрили 6 нових пунктів швидкої допомоги, плануємо відкрити ще два десятки пунктів ШД та маємо забезпечити до них нормальний під’їзд. У рамках співпраці крайової влади з Міністерством паливно-енергетичного комплексу України найближчим часом Буковина одержить три сучасних реанімобіля загальною вартістю 3,6 млн. грн. Завдяки зробленому, наразі норматив прибуття бригад швидкої медичної допомоги до місця виклику до 10 хвилин в області виконано на рівні 77,54%, до 20 хвилин – 20,58%.
 
На сесію Чернівецької обласної ради підготували документи щодо реорганізації фармакологічної служби області й створення обласного комунального підприємства «Ліки Буковини». Його мета – створення великої комунальної аптечної мережі привабливої для великих гуртових постачальників ліків, створення конкуренції з приватними аптеками, а вреші решт - забезпечення доступності якісних, ефективних і безпечних ліків для пацієнта та зниження цін на медикаменти.
 
Нагального вирішення потребує питання будівництва обласного центру пульмо-фтизіатрії у заміській зоні. Місцева влада вже виділила під це земельну ділянку, але проектування та будівництво неможливе без залучення коштів з державного бюджету. Тож сподіваємося, що центральна влада допоможе області в цьому питанні.
Перспективним напрямком є розвиток на Буковині хоспісної допомоги тощо. Планів у нас багато і важливо, що медицина області має потужну підтримку з боку голови облдержадміністрації Михайла Папієва. Як колишній міністр праці та соціальної політики він особисто сприяє вирішенню багатьох проблем галузі як важливої складової соціальної політики влади. Думаю, багато моїх колег – голів управлінь охорони здоров’я, можуть позаздрити такій підтримці з боку керівника області.
 
Анна Гаргаля
 "Здоров’я Буковини"