Студенти БДМУ провели дослідження мясної продукції на вміст антибіотиків

Станом на 2018 рік  асортимент і обсяги реалізації м'ясних товарів значно виросли. На ринку м'яса, що користується стабільним попитом у споживача, представлені різні його види, і покупцеві іноді важко вибрати якісний продукт із цього різноманіття.

 

 

 

Починаючи із середини 20-го століття, феномен «антибіотиків» зробив неабиякий переворот у медицині та ветеринарії. Власне, тоді з’явилися ще й досі маловідомі на теренах нашої держави кормові добавки з антибіотиками для тварин, які не тільки підвищили стійкість тварин до патогенних мікроорганізмів, але призвели до збільшення продуктивності тваринництва – стимулювали ріст тварин, знижували затрати кормів на одиницю товарної продукції, підвищували вміст білку в м’ясі тощо.

 

На сьогодні ця практика вже достатньо апробована і набула широко розповсюдження. Курчатам, вирощуваним на великих птахофабриках, щодня дають антибіотики, підвищені дози яких відкладаються в кістковому мозку. І якщо в здорових курей кістки мають сірий колір, то в отруєних антибіотиками курчат кістки фарбуються у вишнево-червоний колір, а іноді фарбується і м'ясна тканина навколо кістки. Вживати таке куряче м'ясо, отруєне антибіотиками, не можна, а для хворих з імунними захворюваннями і дітям категорично заборонено. М'ясо трансгенних тварин відрізняється від м'яса тварин, вигодуваних природнім шляхом. Воно характеризується менш насиченим кольором, жир є тугоплавкіший.

 

Звичайно, що кожному студенту було цікаво дослідити улюблену продукцію, яку постійно споживають, тому серед досліджуваних нами зразків були: курятина, свинина, м’ясо-ковбасні вироби, паштети м’ясні та печінкові (виробництва не лише України, але і Європейських країн), зокрема: «Бердичівський м’ясокомбінат», «М’ясо Буковини», «Наша ряба», ковбаси виробництва Італії, польські м’ясопродукти, домашня м’ясопродукція та ін.

 

Студентами IV курсу проведено моніторинг вмісту антибіотиків та гормонів в доступних м’ясопродуктах різних виробників України на засіданні гуртка з фармацевтичної хімії (керівник НДР асистент кафедри медичної та фармацевтичної хімії Барус Маріанна Маринівна).

 

Широке використання антибіотиків як лікарських засобів у медицині, ветеринарії, різноманітних галузях сільського господарства, харчової і консервної промисловості сприяло створенню особливої галузі виробництва – промисловості антибіотиків. І кожен із даних класів антибіотиків має свої специфічні реакції ідентифікації.

 

Існує декілька принципів класификації антибіотиків:

 

за видами продуцента;

залежно від характеру біологічної дії;

за хімічною структурою.

Найбільш досконала – хімічна класифікація, яка дозволяє вивчати залежність між хімічною структурою, фізико-хімічними властивостями і дією антибіотиків, розробляти способи контролю якості антибіотиків, виходячи з особливостей структури.

 

За хімічною класифікацією виділяють:

 

Антибіотики аліциклічної будови (група тетрациклінів, їх напівсинтетичні аналоги та ін.).

Антибіотики ароматичного ряду (група левоміцитину).

Антибіотики гетероциклічної структури (пеніциліни, їх напівсин- тетичні аналоги; цефалоспорини та ін.)

Антибіотики глікозидної будови: стрептоміцини; аміноглікозиди (канаміцини, неоміцини, гентаміцини, мономіцини); лінкоміцини; макроліди (еритроміцини й олеандоміцини); анзаміцини (рифаміцини та їх напівсинтетичні аналоги).

Полієнові антибіотики з глікозидоподібною структурою (ністатин, амфотерицин, мікогептин).

Антибіотики поліпептидної будови (граміцидини, поліміксини та ін.).

В окрему групу виділяють протипухлинніантибіотики: похідні ауреолової кислоти; антрацикліни; похідні хінолін-5,8-діону; актиноміцини.

Спільною та цілком доступною реакцією для всіх стероїдних гормонів та їх синтетичних аналогів була реакція з кислотою сульфатною концентрованою. При розчиненні в ній і нагріванні речовини дають специфічне забарвлення, іноді флуоресценцію, при подальшому додаванні води, хлороформу, розчину феруму(ІІІ) амонію сульфату забарвлення змінюється, з’являється специфічна флуоресценція за наявності досліджуваних сполук у м’ясопродуктах.

 

Лікарські препарати не були виявлені у жодному домашньому зразку м’яса, вони слугували «еталонними розчинами порівняння». Великим було розчарування від продукції, які давали реакцію на стероїдний цикл (основа гормональних препаратів),а у деяких зразках нами були виявлені і антибіотики різних класів (аміноглікозиди та цефалоспорини).

 

Тому закликаємо всіх небайдужих до свого здоров’я людей купувати м’ясо тварин вирощених природнім шляхом.