Шановні випускники Буковинського державного медичного університету!

У 2019 році  університет святкуватиме 75-річчя. У зв’язку з цим  планується проведення різноманітних заходів, в тому числі і презентації художньо-мистецьких робіт випускників БДМУ.

...

Студенти-іноземні громадяни БДМУ провели круглий стіл

Студенти-іноземні громадяни БДМУ провели круглий стіл

Вперше у рамках Міжнародного дня боротьби зі сказом, який відзначають 28 вересня, на кафедрі інфекційних хвороб та епідеміології (організатор – член Ради молодих вчених, доц. Анюта Степанівна Сидорчук та за підтримки проф. Василя Деонізійовича Москалюка, доц. Юрія Олександровича Рандюка) разом з представниками індійської студентської спільноти – студентами 5-го курсу медичного факультету № 3 – провели англомовний круглий стіл «Global Awareness of Rabies-2015» та студентський воркшоп «Primary wound care of animal bite». Учасники круглого столу (Чандарана Нірабхаі, Пандхаре Грішма, Сінгх Джананджай, Шарма Пріянші, Мітсані Марія, Бхандрі Джаслін, Віас Ушма, Мохаммад Ашіф, Ранут Венткешвар, Джосе Джон, Чаба Сваті, Кумар Вішал, Ашіш Верма) активно обговорювали особливості етіології, епідеміології в сучасних умовах. Наведені реальні випадки з детальним описом стадій клініки сказу у людини, розвитку ускладнень, несумісних з життям. Особлива увага наголошувалася на ролі вакцинації домашніх і диких тварин (через корм).

Найнебезпечнішими є укуси в ділянку шиї та обличчя, здійснені скаженими вовками і котами. Питання первинної долікарської допомоги та обробки рани від укусу тварини є вкрай важливим. Саме тому проведено детальний інструктаж, роз’яснено алгоритми та послідовність дій медика у випадку укусу невідомою чи підозрілою на сказ твариною. В умовах моделювання (імітації) укусів тварини, підозрілої на сказ, – нанесених у бокову поверхню шиї та зовнішню ділянку передпліччя, на студентові-«пацієнтові» бажаючі учасники відпрацьовували практичний алгоритм дій: промивання місця укусу мильним розчином, обробка країв рани розчином йоду, (альтернативно можна використовувати розчин перекису водню), локальне обколювання місця укусу антирабічними препаратами. Доцільно пам’ятати, що первинна хірургічна обробка рани є вкрай небажаною, оскільки прискорює розвиток сказу. Відповідні пам’ятки англійською мовою були роздані мешканцям гуртожитків № 4, 5, 6 і 7, в яких проживають студенти-медики-іноземні громадяни. Студенти-іноземці, активні учасники даного заходу наприкінці отримали іменні сертифікати участі у Круглому столі «Global Awareness of Rabies-2015» та воркшопі «Primary wound care of animal bite». Зважаючи на порівняно високу морбідність та смертність від сказу в Індії, даний захід виявився вельми актуальним, доречним, цікавим та практично корисним. Відповідно до даних ВООЗ, вірус сказу активно циркулює на територіях 150 країн світу. Більше 55 тисяч людей щороку гинуть, переважно в країнах Азії та Африки. 40% осіб, укушених підозрілими на сказ тваринами, – діти до 15 років. Сказ є убіквітарним зоонозом з абсолютною летальністю, спричиненою незворотньою демілінієзацією нервових волокон.

Етіотропного лікування не існує, у стаціонарах різних країн світу використовують «символічну» підтримувальну терапію, яка «полегшує страждання та відхід до іншого світу»: детоксиканти, наркотичні, снодійні, міорелаксанти. Єдиним методом попередження цієї вкрай небезпечної інфекційної вірусної хвороби є імунізація. В Україні щороку до 120 тисяч співвітчизників звертаються до місцевих травмпунктів з приводу укусів тварин. Залежно від епідемічної ситуації у конкретному регіоні, від місця, глибини та розповсюдженості укусу дикою чи домашньою твариною, фахівці вирішують питання проведення активної (вакцинації) чи активно-пасивної імунізації (додатково застосувують гетерологічний антирабічний імуноглобулін).