123 роки від дня народження Михайла Афанасійовича Булгакова

Михайло Булгаков народився 15 (за старим стилем 3) травня 1891 року в сім’ї викладача Київської духовної академії Афанасія Івановича Булгакова в Києві на Воздвиженській вулиці, 28 – в будинку священника Матвія Бутовського і за два тижні був ним охрещений у церкві Воздвиження Чесного Хреста Господнього на Подолі.

У 1909 році майбутній письменник закінчив київську Першу імператорську Олександрівську гімназію і цього ж року став студентом медичного факультету Київського університету Св. Володимира. Влітку 1908 р. Михайло Булгаков познайомився з саратовською гімназисткою Тетяною Миколаївною Лаппа, що приїхала до Києва на канікули, а через п’ять років вони одружилися.

Навесні 1916 року, в розпал першої світової війни, Булгаков успішно склав випускні іспити в університеті і почав працювати лікарем у прифронтових шпиталях Кам’янець-Подільського і Чернівців. Невдовзі він був переведений на посаду лікаря Нікольської земської лікарні Сичовського повіту Смоленської губернії, а з вересня 1917 р. працював у Вяземській міській земській лікарні завідувачем інфекційного та венерологічним відділенням.

На початку 1918 року Булгаков повертається з дружиною до Києва і оселяється на Андріївському узвозі, в будинку № 13, де від 1906 року жила його родина.

У 1919 році, перебуваючи на службі на Північному Кавказі, Михайло Афанасійович почав свій творчий шлях: в газеті "Грозний" вийшла перша публікація – фейлетон "Грядущие перспективы", а в січні 1920 року в "Кавказской газете" (Владикавказ) фейлетон “В кафе”.

З весни 1920 року Булгаков працював завідувачем літературного відділу підвідділу мистецтв Владикавказького ревкому, потім – завідувачем театрального відділу цього ж підвідділу, читав лекції перед виставами оперної та драматичної трупи місцевого Російського театру, написав п’єсу "Самооборона" (гумореска на одну дію), прем’єра якої відбулася 4 червня 1920 року на сцені Першого Радянського театру Владикавказу.

21 жовтня 1920 року відбулася прем’єра п’єси "Братья Турбины (Пробил час)", а вже 28 жовтня Комісія з обстеження діяльності підвідділу мистецтв різко розкритикувала діяльність цієї установи і Булгакова звільнили з роботи. Але він продовжував писати – працював над комедією "Глиняные женихи (Вероломный папаша)", за 10 днів створив п’єсу "Парижские коммунары".

Восени 1921 році Булгаков приїхав до Москви і працював секретарем Літературного відділу, завідувачем хроніки тижневика "Торгово-промышленный вестник", репортером газети "Рабочий". В лютому 1922 року в газеті "Правда” з’явився його репортаж "Эмигрантская портняжная фабрика" – перший булгаковський твір, що вийшов в московській пресі.

20 квітня 1923 року Булгаков вступив у Всеросійський Союз письменників, а наприкінці літа закінчив повість "Дьяволиада", яку подав до альманаху "Недра". В журналі "Россия" за 1925 року вийшла перша, а потім друга частини булгаковського роману "Белая гвардия". У січні 1925 року Булгаков почав писати повість "Собачье сердце". 7 травня 1926 року в кімнаті Булгакова відбувся обшук – було вилучено машинописні примірники повісті "Собачье сердце", а також рукописи щоденника.

5 жовтня 1926 року відбулася прем’єра п’єси "Белая гвардия" під назвою "Дни Турбиных" у МХАТі, а 28 жовтня – прем’єра "Зойкиной квартиры" в театрі ім. Вахтангова. На початку 1928 року Булгаков працював над п’єсою “Бег”, репетиції якої почалися у МХАТі та в ленінградському Большому драмтеатрі вже того ж року.

В травні 1929 року письменник запропонував у видавництво "Недра" главу "Мания фурибунда" з роману "Копыто инженера" (однієї з найбільш ранніх редакцій твору "Мастер и Маргарита"), що була підписана псевдонімом "К. Тугай".

У 1938 році Булгаков завершив останню рукописну редакцію роману "Мастер и Маргарита". Восени 1939 року в Михайла Булгакова було виявлено тяжку спадкову хворобу, від якої помер його батько – нефросклероз. 10 березня 1940 р. Михайла Булгакова не стало.