Шановні випускники Буковинського державного медичного університету!

У 2019 році  університет святкуватиме 75-річчя. У зв’язку з цим  планується проведення різноманітних заходів, в тому числі і презентації художньо-мистецьких робіт випускників БДМУ.

...

Розлади сну в дітей

Розлади сну в дітей
Щоб оцінити, чи існують у дитини розлади сну, важливо знати, що є «нормальним» дитячим сном.
 
Як сам «нормальний» сон, так і його розлади, істотно відрізняються від таких у дорослих. Зміни складових сну і еволюція моделей сну та поведінки є відображенням фізіологічного і хронобіологічного розвитку та соціальних змін, які відбуваються в дитинстві.
 
Особливості дитячого сну
 
В дитинстві відбувається поступове зниження середньої тривалості сну з народження до підліткового віку, що передбачає зменшення обох складових сну – денного і нічного. У віці до 5 років різко знижується тривалість денного сну з менш помітним і більш поступовим зниженням тривалості нічного сну.
 
Спостерігається різке зниження частки «швидкого поверхневого» сну від народження (50% сну) до дорослого життя (25-30% сну), а також аналогічне первинне переважання «повільного глибокого» сну з піком в ранньому дитинстві і різким падінням після статевого дозрівання (40- 60% зниження) і подальшим зменшенням впродовж життя.
 
У зв'язку з подовженням нічного циклу сну спостерігається супутнє зменшення числа нічних пробуджень.
 
Наявний поступовий перехід до пізнішого відходження до сну, який починається в середньому дитинстві та прискорюється в підлітковому віці.
 
Наявна нерівномірність моделей сну та пробудження у дні відвідування щколи та у вихідні, коли дитина надолужує час для сну, що зазвичай починається в середньому дитинстві з піком у підлітковому віці.
 
Загальні порушення сну у дітей
 
Більшість проблем зі сном у дітей виникають унаслідок неадекватної тривалості сну відповідно вікових потреб (недостатня кількість сну), а також через фрагментацію сну (погана якість сну) внаслідок частих, повторних та коротких пробуджень. Менш поширені причини порушень сну в дитинстві пов'язані з розладами самого циклу сну (як це трапляється при циркадних порушеннях ритму) або первинними розладами з надмірною денною сонливістю (центральні гіперсомнії, такі як нарколепсія). Недостатній сон зазвичай є результатом утрудненої ініціації (затримки сну) і / або проблемного підтримання сну (повторні нічні пробудження), але, особливо у дітей старшого віку та підлітків, може бути свідомим вибором, який приносить сон у жертву конкуруючим пріоритетам , таким як домашня робота та соціальна діяльність.Затримка початку сну і повторні нічні пробудження або фрагментація сну можуть бути пов'язані, перш за все, з поведінковими факторами (небажання засинати, що призводить до скорочення тривалості сну) та / або медичними причинами (обструктивні апное у сні, що провокують часті, короткі пробудження).
 
Слід зазначити, що існують педіатричні групи ризику щодо гострих або хронічних проблем зі сном. До них відносяться діти з медичними проблемами, з хронічними захворюваннями, такими як муковісцидоз, астма та ревматоїдний артрит, а також з гострими захворюваннями, такими як середній отит; діти, що приймають ліки або стимулятори (наприклад, психостимулятори, кофеїн), кортикостероїди або седативні ліки (деякі антиконвульсанти, бета-агоністи); госпіталізовані діти; і діти з різноманітними психічними розладами (синдром дефіциту уваги / гіперактивності (СДУГ), депресія, біполярні розлади та тривожні розлади). Діти з розладами нервової системи можуть бути більш схильними до нічних судом, а також інших порушень сну, так само і діти із сліпотою, розумовою відсталістю, деякими хромосомними синдромами та розладами спектра аутизму.
 
Безсоння у дитинстві
 
Безсоння – повторне утруднення ініціації та / або підтримки сну, що не відповідає віковим нормативам. Ці скарги також повинні призводити до деякого погіршення денного функціонування дитини та / або сім'ї, що може варіювати від втоми, дратівливості, нестачі енергії та легких когнітивних розладів до впливу на настрій, продуктивність у школі та якість життя. Скарги на безсоння можуть бути короткочасними та транзиторними (зазвичай пов'язані з гострою стресогенною подією), або можуть характеризуватися як тривалі та хронічні. Безсоння - це сукупність симптомів із великою кількістю можливих причин (біль, ліки, медичні та психіатричні стани, вивчена поведінка), а не окремий діагноз.
 
Безсоння, як і багато поведінкових проблем у дітей, часто визначається переважно батьківськими проблемами, тому їх слід розглядати в контексті сім'ї (наприклад, депресія в матері, стрес), дитини (тобто темперамент, рівень розвитку), і зовнішньосередовищних чинників (наприклад, культурна практика, спальне місце). Одним із найпоширеніших розладів сну у новонароджених та дітей раннього віку, є поведінкове безсоння у дитинстві з порушеним початком сну. Такі діти можуть заснути лише за певних умов або ритуалів, які зазвичай вимагають наявності батьків, захитування або годування, діти не можуть заснути самі.
 
Уночі, коли в дитини настає короткочасне пробудження, яке зазвичай виникає в кінці циклу сну (кожні 60-90 хв у немовлят) або пробудження з інших причин, дитина ніяк не може знову заснути без допомоги дорослих з необхідністю дотримання ритуалів відходження до сну. Дитина «сигналізує» батькам плачем або нічними пошуками батьків, допоки не отримає необхідної уваги. Це спричиняє недостатність сну як для дитини, так і для батьків.
 
Відмова йти спати частіше зустрічається у дітей дошкільного віку та дітей старшого віку. Розлади сну такого типу зазвичай відносяться до категорії поведінкового безсоння дитинства та часто є результатом батьківських труднощів у встановленні меж та управління поведінкою дитини, включаючи нездатність або небажання встановлювати послідовні правила щодо сну і заохочувати регулярний час засинання, що може загострюватися в результаті опозиційної поведінки дитини. У деяких випадках опір дитини пов'язаний з основною проблемою засинання, викликаною іншими факторами (медичні обставини, такі як астма або застосування ліків, порушення сну, такі як синдром неспокійних ніг або тривога) або невідповідність внутрішнього циркадного ритму дитини ("нічна сова") батьківським очікуванням.
 
Якщо безсоння не є результатом неправильної поведінки батьків або вторинним через інше порушення сну або психіатричну чи медичну проблему, це називають психофізіологічним або первинним безсонням, "вивченим безсонням".
 
Первинне безсоння зустрічається в основному у підлітків. Ознакою первинного безсоння є надмірна концентрація на проблемах сну та надмірне занепокоєння потенційними денними наслідками. Фізіологічне пробудження конгітивно обумовлено; у багатьох людей з безсонням підвищений рівень збудження ще більше посилюється через це вторинне занепокоєння щодо безсоння.
 
Обструктивні апное у сні
 
Порушення диханн під час сну охоплює широкий спектр дихальних розладів, які виникають виключно або загострюються під час сну, зокрема первинне хропіння та синдром резистентності верхніх дихальних шляхів, а також апное недоношених та центральні апное. Обструктивні апное у сні –найважливіший клінічний синдром – респіраторний розлад, який характеризується повторними епізодами тривалої обструкції верхніх дихальних шляхів під час сну, незважаючи на тривалі або збільшені зусилля органів дихання, в результаті чого настає повне (апное) або часткове (гіпопное) зниження потоку повітря; припинення повітряного потоку в носі і / або в роті, а також розлади сну. Як гіпоксія, так і множинні пробудження, що виникають внаслідок цієї обструкції, імовірно, сприяють значній метаболічній, серцево-судинній та нейрокогнітивній / нейроповедінковій захворюваності.
 
Парасомнії
 
Парасомнії – епізодична нічна поведінка, часто з когнітивною дезорієнтацією та м'язовими порушенням. Парасомнії також поділяють на такі, що виникають поза фазою «швидкого» сну (парасомнії з частковим утрудненим пробудженням) у першій третині ночі, та парасомнії під час «швидкого» сну, що виникать в останній третині ночі з легким пробудженням , зокрема нічні жахи, гіпнагогічні галюцинації та сонний параліч; іншими поширеними парасомніями є сноговоріння. До розладів цієї групи також відносять і синдром неспокійних ніг та різні види періодичної поведінки (биття головою, ритмічні рухи тіла тощо).
 
Такі парасомнії із частковим утрудненим пробудженням, як сноходіння, нічні страхи та сплутане збудження, частіше зустрічаються у дітей дошкільного та шкільного віку через відносно більший відсоток повільного сну у дітей молодшого віку. Будь-який фактор, пов'язаний із збільшенням відносного відсотка повільного сну (певні ліки, депривація сну), може збільшити частоту цих парасомній у генетично схильної дитини. Сноходіння може бути небезпечним. Парасомнії із частковим утрудненим пробудженням слід диференцівати із нічними судомами.
 
Нічні жахи, які є набагато частішими, ніж парасомнії із частковим пробудженням (нічні страхи), частіше трапляються вранці перед пробудженням, в останній третині ночі, під час швидкого сну.
 
Парасомнії із парціальним пробудженням мають ряд спільних рис, оскільки вони зазвичай трапляються при виході з "глибокого" сну, тому мають клінічні ознаки як пробудження (вокалізація, ходіння), так і сну (високий рівень збудження, невідповідність навколишньому середовищу); зазвичай відбувається повна амнезія вранці. Типово виникають впродовж перших декількох годин сну у першій третині ночі; тривалість зазвичай становить від кількох хвилин до години. Страхи уві сні виникають раптово і характеризуються високим ступенем вегетативного збудження (тахікардія, розширені зіниці), тоді як нічні жахи, як правило, виникають більш поступово, у дитини рухове збудження в межах ліжка, поступово дитина просинається, однак ще переживає жахливе сновидіння ("інерція сну"), спогади яскраві.
 
Нарколепсія
 
Гіперсомнія - це клінічний термін, який використовується для опису групи розладів, що характеризуються періодичними епізодами надмірної сонливості вдень, зниженням активності та / або тривалим сном вночі, який перешкоджає нормальному щоденному функціонуванню. Існує багато потенційних причин: "зовнішні" (наприклад, вторинні до нестабільного та / або фрагментарного сну) або "внутрішні" (наприклад, в результаті збільшення потреби у сні). Нарколепсія - це хронічний розлад ЦНС, який, як правило, виявляється у підлітковому і ранньому віці, що характеризується глибокою сонливістю в денний час та значними функціональними порушеннями.
 
Основні принципи гігієни сну для дітей
 
1. Визначте час та ритуал засинання для вашої дитини.
 
2. Години засинання та пробудження мають бути приблизно в один і той же час у дні відвідування школи та у вихідні з максимальною різницею в одну годину.
 
3. Зробіть годину перед засинанням тихою годиною. Уникайте високої активності, такої як активна гра, і стимулюючої діяльності, наприклад, перегляду телебачення або ігор на комп'ютері безпосередньо перед сном.
 
4. Не шліть свою дитину спати натще. Перед сном можна випити молоко з печивом тощо, проте, важка їжа за годину до сну може перешкоджати засинанню.
 
5. Уникайте продуктів, що містять кофеїн, щонайменше за кілька годин перед сном (кава, чай, шоколад тощо).
 
6. Переконайтеся, що ваша дитина щоденно має можливість активно регулярно гратися поза домом.
 
7. Забезпечте спокій і темряву у спальній дитини. Низький рівень нічного світла є прийнятним для дітей, які бояться цілковитої темряви.
 
8. Забезпечте у спальні вашої дитини комфортну температуру впродовж ночі.
 
9. Не використовуйте спальню вашої дитини для розваг чи покарання.
 
10. Не тримайте телевізор у спальні вашої дитини.
 
Основні принципи гігієни сну для підлітків
 
1. Прокидайтеся і лягайте спати приблизно в той самий час щодня. Час пробудження та засинання не повинен відрізнятись під час відвідування школи і у вихідні більше, ніж приблизно на годину.
 
2. Уникайте надмірного сну на вихідних. Це підвищує ймовірність того, що у вас виникнуть проблеми із засинанням.
 
3. Якщо Вам треба подрімати вдень, сон має тривати не більше години краще опівдень.
 
4. Проводьте свій час на вулиці щодня, вплив сонячного світла допомагає вірно налаштувати внутрішній годинник вашого тіла.
 
5. Займайтесь фізичною активністю регулярно, щоб полегшити засинання.
 
6. Використовуйте ліжко лише для сну. Не вчіться, не читайте, не слухайте музику, не дивіться телевізор тощо, у своєму ліжку.
 
7. Зробіть 30-60 хвилин до сну тихою годиною. Займіться розслаблюючою, спокійною, приємною активністю.
 
8. Їжте регулярно і не лягайте спати голодними.
 
9. Уникайте їсти або пити продукти, що містять кофеїн опісля обіду.
 
10. Не вживайте алкоголь. Алкоголь порушує сон і може викликати пробудження протягом усієї ночі.
 
11. Куріння порушує сон. Не куріть принаймні за годину до сну.
 
12. Не застосовуйте снодійні засоби, мелатонін та інші допоміжні засоби для сну, які допомагають вам спати, застосовуйте ліки, лише спеціально рекомендовані вашим лікарем. Такі ліки можуть бути небезпечним, і проблеми зі сном часто повертаються, коли ви припиняєте прийом ліків.
 
Підготувала доцент кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб Богуцька Наталія Казимирівна
 
Понеділок, 19 березня 2018