На кафедрі нервових хвороб провели круглий стіл про наслідки Чорнобиля

На кафедрі нервових хвороб провели круглий стіл про наслідки Чорнобиля

У квітні 1986 р. у різні мови світу увійшло українське слово “Чорнобиль”.

Чорнобиль - це велике лихо, і не лише вчорашнє чи сьогоднішнє, а потенційно й завтрашнє, оскільки, наслідки катастрофи продовжують виявлятися і тепер.

Доцентом кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології Васильєвою Наталією Володимирівною 29 квітня проведено круглий стіл зі студентами 4 курсу на тему «Наслідки впливу Чорнобильської аварії на структури нервової системи та шляхи їх подолання».

Відповідно до класичних уявлень зріла нервова тканина внаслідок її фіксованого постмітотичного стану, згідно із законом Бергоньє-Трібондо вважається однією з найрезистентніших в організмі. Однак останнім часом стрімко зростає кількість наукових публікацій, що свідчать про високу радіочутливість центральної нервової системи (ЦНС). Раніше вважали, що церебральним базисом радіаційного ураження головного мозку є “судинно-гліальний союз”, тоді як нейрони розглядали поза патогенезом променевого ураження. Відповідно біла речовина головного мозку мала би бути більш радіочутливою, ніж сіра, проте останні досягнення в розумінні механізмів радіаційного ураження ЦНС змушують переглянути ці, здавалося б, усталені положення. Нині стало зрозумілим, що ЦНС є однією з основних дозолімітуючих систем у клінічній радіотерапії та в загальній радіочутливості організму. Відомо, що іонізуюча радіація впливає на функції ЦНС і поведінку як у результаті прямої дії, так і побічно внаслідок реактивності ЦНС на радіаційне ураження інших систем. При цьому порушення виявляють навіть за впливу малих доз радіації. Наразі все більше дослідників вважають, що реакція ЦНС на опромінення є безперервним та інтерактивним процесом. Особливу увагу приділяють апоптотичній клітинній (нейрональній) загибелі, а також загибелі й пошкодженню клітин, опосередкованих вторинними ураженнями.

Отже, ЦНС є радіочутливою системою, а ступінь її дисфункції може бути описана електрофізіологічними, біохімічними та/або поведінковими параметрами.

Після аварії на ЧАЕС опублікована значна кількість наукових робіт про нейропсихіатричні наслідки у людей, які зазнали низькодозового радіаційного впливу. Узагальнюючи ці роботи, слід зазначити, що в осіб, хто працював в зоні відчуження ЧАЕС понад три роки, встановлено прогредієнтний характер нейропсихіатричної і соматичної патології. Поширеність нервово-психічних розладів у цього контингенту за опромінення в дозах на розглядати як індуковану навколишнім середовищем предиспозицію розвитку нейродегенерації, когнітивного дефіциту та інших нейропсихіатричних розладів. Крім цього, синдром хронічної втоми (СХВ) та метаболічний синдром X (МСХ) запропоновані як радіаційно-асоційовані синдроми, а також стадії розвитку нейропсихіатричної і соматичної патології. В основі формування СХВ і МСХ можуть лежати порушення в мітохондріальному геномі у взаємозв’язку зі змінами трансмембранного іонного транспорту.

Більше новин БДМУ: 

Викладачі БДМУ взяли участь у тренінг-програмі «Хронічні захворювання»

12 лютого за підтримки Буковинського державного медичного університету було проведено Всеукраїнську тренінг-програму «Хронічні захворювання: профілактика та контроль».

Літературна година зі студентами-першокурсниками

25 серпня виповнилося 90 років від дня народження відомого українського письменника, мислителя та громадського діяча Павла Загребельного. Класик був невтомний та геніальний, сповна віддавався роботі. Ювілей - ще один привід згадати цього чи не найяскравішого сучасного українського прозаїка.
 

Міждисциплінарний проект "Простір і Пам'ять"

Упродовж 13-28 жовтня у Чернівцях проходив міждисциплінарний проект Простір і Пам'ять: кульура, політика і громадянське суспільство на Буковині, у якому взяла участь викладач кафедри психології та соціології Олеся Павлюк.
 

Студенти обговорили питання етики взаємовідносин лікаря і пацієнта

21 квітня в електронному читальному залі №1 бібліотеки БДМУ відбувся диступ,

підготовлений провідним бібліотекарем інформаційно-бібліографічного відділу Задерей С.І. разом з завідувачем кафедри суспільних наук та українознавства Мойсеєм А.А., доцентами Шутак Л.Б. і Навчук Г.В. за темою: «Етика взаємовідносин лікаря і пацієнта».