Дефіцит вітаміну D як одна із актуальних проблем охорони здоров’я

Дефіцит вітаміну D як одна із актуальних проблем охорони здоров’я
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я недостатність вітаміну D на сьогодні має характер пандемії.
 
Як свідчать епідеміологічні дослідження, у країнах Європи загальна частка осіб із наявністю ознак дефіциту або недостатності вітаміну D складає 57,7%. Серед мешканців України при визначенні рівнів цього вітаміну в плазмі крові недостатність визначено у 13,6%, дефіцит – у 81,8% населення. У гендерному аспекті, нормальні рівні вітаміну D визначали лише в 6,1% жінок різного віку (Поворознюк В.В., 2014).
 
Гіповітаміноз D має сезонний характер – він більш виражений під час осінньо-зимового періоду року в усіх вікових групах жителів Європи, Азії, Ближнього Сходу, Північної Америки. Групу підвищеного ризику становлять вагітні та новонароджені (Saraf  R. et al., 2015).
 
Зокрема, дефіцит вітаміну D розвивається у більшості дітей, які перебувають виключно на грудному вигодовуванні, за наявності таких чинників ризику з боку матері, як дефіцит цього вітаміну під час вагітності та передчасні пологи (Misra M., Pacaud D., Petryk A. et al., 2008).
 
Традиційно вітамін D відносять до жиророзчинних вітамінів, але свою роль в організмі він виконує як D-гормон (кальцитріол). Клітинний механізм його впливу реалізується через зв’язування з нуклеарними рецепторами вітаміну D (VDR) із наступною експресію більш як 200 генів, а мембранний (негеномний механізм дії ) – через зв’язування з мембранними рецепторами (Татарчук Т.Ф., 2015; Morris H.A., 2010).
 
У організмі вітамін D3 утворюється у дермі під впливом середньохвильової ділянки ультрафіолету (область В), тоді як вітамін D2 у значно меншій кількості надходить з їжею. Розрізняють два основні типи дефіциту вітаміну D: перший – зумовлений зменшенням його синтезу в шкірі через недостатність ультрафіолетового опромінення та/або аліментарним дефіцитом; другий тип характеризується резистентністю до кальцитріолу внаслідок зниження кількості VD-рецепторів у тканинах-мішенях: кишечнику, нирках, скелетних м’язах (Семин С.Г. и соавт., 2012).
 
Екзогенними причинами недостатності вітаміну D в організмі є
 
екологічні проблеми (смог у містах),
 
урбанізація (зменшення часу перебування на сонці у денний час),
 
надмірний захист від ультрафіолету (крем для засмаги з SPF-30 зменшує синтез вітаміну на 95%),
 
тривале перебування у погано інсольованих приміщеннях (реанімаційні палати, імобілізація після травм, проживання у цокольних приміщеннях),
 
зменшення інсоляції в зимовий період року тощо.
 
Екзогенний дефіцит вітаміну D також має місце при дефіциті у харчовому раціоні продуктів, які є основними його джерелами – жирної риби (лосось, скумбрія, сардини), риб’ячого жиру, печінки, яєчних жовтків (Абатуров А.Е., 2015).
 
Ендогенний дефіцит вітаміну D виникає внаслідок порушення його всмоктування та метаболізму в організмі у зв’язку з віковими особливостями (70 років і старше), при синдромі мальабсорбції, хворобі Крона, цирозі печінки, панкреатиті з секреторною недостатністю, після тотальної гастректомії, нефрозах, тривалому прийомі деяких лікарських засобів (протисудомні, антиретровірусні препарати, глюкокортикоїди) тощо (Татарчук Т.Ф., 2015).
 
Наслідком дефіциту вітаміну D є зниження рівня абсорбції кальцію та фосфору у травному тракті, порушення процесів мінералізації кісткової тканини.
 
Існує чітка залежність між забезпеченістю вітаміном D і розвитком рахіту в дітей, порушенням мінеральної щільності кісткової тканини у підлітків, остеопорозу дорослих (Абатуров А.Е., 2015; Семин С.Г. и соавт., 2012). Окрім регуляції фосфорно-кальцієвого обміну вітамін D та його активні метаболіти впливають на проліферацію та диференціацію клітин, синтез білків, ліпідів, ензимів, гормонів.
 
Встановлено, що низький рівень забезпеченості вітаміном D асоціює з підвищеним ризиком розвитку інфекційних захворювань (гострі респіраторні вірусні інфекції, туберкульоз), хронічних запальних (хвороба Крона), алергічних (бронхіальна астма, харчова алергія) аутоімунних (ревматоїдний артрит, псоріаз, аутоімунний тиреоїдит), тобто є предиктором широкого спектру патологічних станів (Купрієнко Н.В., Смірнова Н.Н., 2015; Паньків В.І., 2018).
 
Дизрегуляція метаболічних процесів, спричинена дефіцитом вітаміну D, відіграє роль у патогенезі ожиріння, цукрового діабету ІІ типу, дисліпідеміїї, артеріальної гіпертензії, метаболічного синдрому, неопластичних станів (Шварц Г.Я., 2009).
 
Порушення D-вітамінного статусу в жіночому організмі призводить до порушення статевого дозрівання (раннє менархе), збільшення ризику ускладнень вагітності (прееклампсії, гестаційного діабету, передчасних пологів), порушень репродуктивного здоров’я (синдром полікістозних яєчників, передчасне виснаження яєчників) тощо (Donoso M.A. et al., 2010; Hollis B.W. et al., 2011; Thomson R.L. et al., 2013).
 
Таким чином, дефіцит та недостатність вітаміну D на сьогодні є однією з актуальних медичних та соціальних проблем, яка потребує комплексного підходу компетентних фахівців щодо вирішення питань профілактики, діагностики та лікування вітамін D-дефіцитних станів.
 
Матеріал підготувала: к.мед.н., старший викладач кафедри гігієни та екології О.В.Кушнір
Більше новин БДМУ: 

БДМУ привітали керівники навчальних закладів Буковини

Наше європейське і багатонаціональне місто завжди славилося людьми – талановитими, добрими, щирими. Воно увібрало в себе багато традицій, однією з яких є надання високого рівня освіти. Впродовж багатьох років триває освітня співпраця, активний діалог між викладачами та студентами навчальних закладів краю.

В БДМУ відбулася он-лайн лекція доктора медицини Г.Дамманна

МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ. Вісім років триває співпраця Буковинського державного медичного університету та психіатричної клініки м. Мюнстерлінген (Швейцарія).

На кафедрі клінічної імунології провели заходи до Дня науки

У рамках відзначення «Дня науки» кафедрою клінічної імунології, алергології та ендокринології Буковинського державного медичного університету було проведено ряд заходів.

Студенти та викладачі БДМУ передали бійцям АТО одяг та ліки

До Дня Святого Миколая студенти коледжу БДМУ та викладачі кафедри догляду за хворими та вищої медсестринської освіти передали бійцям-учасникам АТО, які нині перебувають на передовій військових дій на Сході України, теплі речі та ліки.