Всесвітній день боротьби з хворобою Паркінсона

Всесвітній день боротьби з хворобою Паркінсона
11 квітня – Всесвітній день боротьби з хворобою Паркінсона, який проводиться за ініціативою Всесвітньої організації охорони здоров’я і покликаний підвищити інформованість суспільства про це захворювання, надати підтримку хворим паркінсонізмом та їх сім’ям.
 
Світова спільнота серйозно стурбована проблемою боротьби з паркінсонізмом, існує кілька великих організацій сприяння проведенню наукових досліджень та підвищенню якості життя людей, хворих на паркінсонізм, і їх сімей. День народження Джеймса Паркінсона, 11 квітня, оголошено Всесвітнім днем боротьби з паркінсонізмом, а символом міжнародного руху став червоний тюльпан (навіть виведений спеціальний сорт «Доктор Джеймс Паркінсон»).
 
Історія «Червоного тюльпана» пов'язана з ім’ям Ван дер Верельда (J.W.S. Van der Wereld), голландського садівника, який страждав від хвороби Паркінсона, та у 1980 році створив новий сорт червоно-білих тюльпанів (зовні теплий, інтенсивно червоний, з ажурно-тонким білим краєм…) і назвав його на честь людини, яка дала назву його хворобі. Тюльпан отримав нагороду «За заслуги», наданий Королівським садівничим товариством у Лондоні, а потім був нагороджений Royal General Bulb Growers та Trial Garden Award. Як символ червоний тюльпан було встановлено на Люксембурзькій конференції, присвяченій 9-му Всесвітньому дню хвороби Паркінсона у 2005 році.
 
Хвороба Паркінсона є одним з найбільш поширених нейродегенеративних захворювань в світі. Вона не є смертельною, проте істотно знижує якість життя пацієнтів. Зазвичай, хвороба розвивається у віці після 40 років, але можливі випадки розвитку захворювання і в більш ранньому віці. У світі налічується близько 6 млн. хворих.
 
В Україні зареєстровано близько 24 тисяч хворих на хворобу Паркінсона. Кожного року від 2300 до 2500 хворих вперше захворюють на цю недугу. Спостерігається певна тенденція до збільшення кількості людей, що живуть з хворобою Паркінсона, в Чернівецькій області (на сьогодні зареєстровано понад 400 хворих), що насамперед пов’язано з покращенням виявлення хвороби, кращою обізнаністю населення та лікарів щодо ознак захворювання.
 
Хвороба Паркінсона
 
це хронічне, тривало прогресуюче захворювання, яке зумовлене дегенерацією дофамінергічних нейронів чорної речовини головного мозку. Втрата нервових клітин у мозку призводить до чотирьох основних моторних симптомів: тремору, ригідності (скутості), сповільненості і порушенню контролю рухів.
 
Основні ознаки хвороби полягають в тремтінні рук, сповільненості рухів, скутості, порушеннях рухової і психічної динаміки. При цьому у людини сповільнюється хода, нагадуючи «човгаючу», збіднюється міміка, мова стає тихою, монотонною, змінюється почерк, порушується постава: людина стає згорбленою, руки притиснуті до тулуба, ноги напівзігнуті. Людина відчуває труднощі при зміні пози, напрямку руху і початку ходьби. Скутість м’язів може супроводжуватися болем. Слід нагадати, що тремтіння – один із основних, але не обов’язковий симптом. Характерним є тремтіння у спокої, яке зникає або виразно зменшується при рухах, на відміну від простого старечого тремтіння, яке з’являється при рухах, не турбує у спокійному стані і, як правило, не потребує лікування. Окрім рухових симптомів хвороба Паркінсона також супроводжується і немоторними ознаками: болями, порушеннями сну, закрепами, проблемами із сечовипусканням, порушеннями мовлення, депресією, тривожними станами, втомою.
 
Знижений настрій, байдужість до себе та оточуючих, зниження уваги та здатності вирішувати проблеми часто є більш інвалідизуючими чинниками, ніж основні, рухові прояви хвороби. Почувши діагноз, пацієнти самостійно і зовсім необґрунтовано ізолюють себе від суспільства.
 
Зазвичай, захворювання починається поступово, його сам пацієнт часто не помічає. Перші ознаки хвороби зауважують родичі чи близькі: зміни в зовнішньому вигляді чи в повсякденній поведінці: однобічний тремор однієї кінцівки; зміна почерку (до кінця рядка літери стають дрібними, нерозбірливими); нечасте кліпання, беземоційний вираз обличчя; сповільнення рухів, ходи; збіднення невербальних комунікативних функцій (кивання головою, жестикуляції).
 
Якщо не лікуватися, людина втрачає здатність рухатися самостійно і потребує постійної сторонньої допомоги. Тому бажано виявити проблему якомога скоріше. Існують спеціальні методи діагностики, які допомагають виявити хворобу Паркінсона на ранніх стадіях. Це спеціальні неврологічні тести, нейропсихологічне тестування, МРТ, ПЕТ, електронейроміографія тощо.
 
Основним завданням при лікуванні хвороби Паркінсона є покращення якості життя хворих.
 
У разі вчасного виявлення та призначення відповідного лікування, пацієнти із хворобою Паркінсона можуть тривалий час продовжувати активне життя. Основу комплексної терапії складає медикаментозне лікування, яке повинно бути безперервним і пожиттєвим. На сьогодні існує широкий спектр протипаркінсонічних ліків. Проте, правильну схему лікування може підібрати лише кваліфікований невролог. Лікування хвороби Паркінсона доволі складне. Не можна призначати однакові схеми терапії всім пацієнтам поспіль – кожен потребує індивідуального підходу, індивідуальної дози.
 
Треба наголосити, що жодному разі хворий не повинен самостійно “призначати” собі ліки чи відміняти їх прийом. Необхідно пам’ятати, що зменшення дози препарату або відмова від лікування провокують загострення хвороби. Передозування протипаркінсонічних ліків теж дає негативні наслідки, які проявляються, насамперед, появою насильницьких мимовільних рухів. Для кращого результату постійний прийом ліків необхідно поєднувати з заняттями лікувальною фізкультурою, працетерапією, психотерапією. Слід правильно організовувати свій час, дотримуватись раціонального повноцінного харчування.
 
В 1997 р. Європейська асоціація хворих на хворобу Паркінсона у співпраці з Всесвітньою Організацією охорони здоров’я прийняла Хартію прав пацієнтів з хворобою Паркінсона.
 
Згідно цього міжнародного документу, хворий на хворобу Паркінсона має право:
 
- бути консультованим лікарем, що має особливий досвід лікування та «інтерес» до хвороби Паркінсона;
 
- дізнатись про діагноз точно і в належній формі;
 
- мати доступ до відповідних служб підтримки;
 
- отримувати безперервну та послідовну медичну допомогу;
 
- разом із лікарем брати участь у лікувальному процесі своєї хвороби.
 
Сучасні досягнення в вивченні патогенезу хвороби Паркінсона, створення нових лікарських препаратів та розроблення сучасних схем їх застосування дозволяють досягнути оптимальної якості життя пацієнтів на тривалий час.
 
Матеріал підготувала: Оксана Яремчук, доцент кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології
Середа, 11 квітня 2018

 

Більше новин БДМУ: 

Відбулося чергове засідання Асоціації сімейних лікарів області

22 березня 2017 року в приміщенні Палацу «Академічний» кафедрою сімейної медицини ВДНЗ України «БДМУ» сумісно з Департаментом охорони здоров’я Чернівецької ОДА

Відбулося чергове засідання Вченої ради БДМУ

У Буковинському державному медичному університеті 26 березня відбулося чергове засідання Вченої ради, яке традиційно розпочалося з вручення вітальних адрес ювілярам, атестатів доцента, дипломів та патентів.

Відбулося чергове засідання Вченої ради БДМУ

Відбулося чергове засідання Вченої ради БДМУ

28 травня відбулося чергове засідання Вченої ради Буковинського державного медичного університету.

Відкрита першість БДМУ з вільної боротьби

6 квітня 2014 року у спортивному комплексі БДМУ пройшли змагання відкритої першості університету з вільної боротьби. Змагання проводилися з нагоди 70-річчя БДМУ та приурочені до Міжнародного дня Спорту на благо Миру та Розвитку. Паралельно зі змаганнями представники медико-психологічного центру провели профорієнтаційне анкетування з учасниками змагань.