Шановні випускники Буковинського державного медичного університету!

У 2019 році  університет святкуватиме 75-річчя. У зв’язку з цим  планується проведення різноманітних заходів, в тому числі і презентації художньо-мистецьких робіт випускників БДМУ.

...

У БДМУ провели лекції до 250-ої річниці від дня народження І.П.Котляревського

У БДМУ провели лекції до 250-ої річниці від дня народження І.П.Котляревського
Цьогоріч ми відзначаємо 250-у річницю від дня народження І.П.Котляревського.
 
У зв’язку з цим на кафедрі суспільних наук та українознавства доцентами кафедри Шутак Л.Б., Навчук Г.В., Ткач А.В. з активною участю завідувача кафедри Мойсея А.А. було проведено низку лекцій просвітницького характеру на тему „І.П.Котляревський зачинатель нової української літературної мови”.
Студенти-медики жваво долучалися до обговорення лекції, проводили паралелі з сьогоденням, наголошували на необхідності досконалого володіння літературною мовою як у повсякденному, так і в професійному житті.
Творчість видатного письменника І.П.Котляревського, започаткувавши нову добу в українському письменстві, ввійшла безсмертною сторінкою в історію не тільки національної, а й світової літератури. Саме І.П.Котляревського вважають  зачинателем нової української літературної мови та нової української літератури, а також першопрохідцем в українській драматургії.
В основі мови І.П.Котляревського є південно-східний полтавський діалект, а часом, від якого починається відлік нової української літературної мови, вважають 1797-98 рр. – час, коли була написана і вийшла друком „Енеїда” І.П.Котляревського. Перший геніальний твір української літератури автор писав майже три десятиліття, а вихід поеми в світ був епохальним за своєю суспільною і художньою значущістю, адже вперше автор увесь поетичний твір написав народною мовою. Хоч сюжет поеми запозичено у римського поета Вергілія, проте вона органічно пов’язана з українським народним гумором і сприймається як своєрідна панорама народного побуту й звичаїв. Автор довів величезну спроможність народної мови та використання її у художній літературі.
Вперше жива народна мова використана також у драматичних творах з епічним мовленням („Наталка Полтавка”, „Москаль-чарівник”).