ПРОКОПЧУК В’ЯЧЕСЛАВ САВОВИЧ

ПРОКОПЧУК В’ЯЧЕСЛАВ САВОВИЧ
Завідувач кафедри патологічної анатомії та судової медицини БДМУ (1968–2001 рр.),  доктор медичних наук, професор, відмінник охорони здоров’я СРСР, дійсний член Міжнародної академії патології 
 
Народився 22 серпня 1939 року в с. Зарічному (Кобилівка) Тульчинського району Вінницької області в родині вчителів. Закінчив Чернівецький державний медичний інститут у 1961 році й Чернівецький національний університет (хімічний факультет) у 1968 році. З 1961 року працював викладачем кафедри патологічної анатомії з курсом судової медицини, а з 1968 р. по 2001 р. очолював згадану кафедру та був консультантом патологоанатомічного і судово-медичного бюро. 
В.С. Прокопчук був професором Буковинського (1982–2001 рр.), Замбійського (1989–1991 рр.) та Лундського (Швеція) (2001–2006 рр.) медичних університетів, є дійсним членом Міжнародної академії патології з 1995 року. 
Основні наукові доробки дослідника присвячені патології щитоподібної залози, серця, судин та пухлинам. Його кандидатська (1965 р.) і докторська (1979 р.) дисертації суттєво посприяли ліквідації Прикарпатського вогнища ендемічного зобу. Він описав тканинну структурно-функціональну одиницю міокарда – віртуальний міокардон, що докорінно змінив уявлення про функцію міокарда. Відкриття професором явища локальної імунної толерантності пояснило, яким чином злоякісні клітини уникають імунного нагляду, виживають та утворюють пухлину. Учений запропонував оригінальну математичну модель морфогенезу пухлинних вузлів, яка описується числами ряду Фібоначчі, а також нову „унітарну” теорію атеросклерозу, описав невідому нозологічну форму – „контузію печінки”, переглянув гістофізіологію голосоутворення і створив нову аеродинамічну теорію голосу. Він висловив думку про те, що „чернівецька хвороба” (1988 р.) була епідемією стертої форми скарлатини з алопеційним синдромом. Крім того, дослідник з’ясував, що підґрунтям неспецифічних проявів будь-якого хворобливого стану є загальний дистрофічний процес, в основі якого лежить дефіцит енергії. 
З ініціативи В.С. Прокопчука вперше в Україні проведено централізацію патологоанатомічної служби в межах області та створено патологоанатомічне бюро, а на базі очолюваної ним кафедри проведено ІІ-й з’їзд патологоанатомів України (1974 р.) та Всесоюзну навчально-методичну конференцію (1981 р.) з питань викладання патологічної анатомії. 
Професор є автором понад 200 публікацій наукового та навчально-методичного характеру, 3 монографій, 8 винаходів та патентів, 43 рацпропозицій. Під його керівництвом виконано шість кандидатських дисертацій. Вчений нагороджений почесним знаком „Відмінник охорони здоров’я СРСР” та медаллю „Ветеран праці”. 
Основні наукові праці: 1. Прокопчук В.С. Патоморфоз эндемического зоба // Арх. патол. – М.- 1985. – №17(7). – С. 3–10. 2. Прокопчук В.С. Математическая модель морфогенеза опухолевых узлов // Арх. патол. – 1983. - Т.14, В.1.– С. 55-61. 3. Прокопчук В.С. Чому злоякісні клітини уникають імунного нагляду? // Лікарська справа. - 2002. – 8(1066) – С. 22–26. 4. Прокопчук В.С. Сучасний погляд на дистрофічний процес // Український журнал патології. – 1999. – №1. – С. 66–69. 5. Прокопчук В.С. Унитарная теория атеросклероза // Український медичний часопис –2002.– 3(29). – С.84–88. 
Про нього писали: 1. Пішак В.П. Професори Буковинського державного медичного університету (1944-2009) / В. П. Пішак, Ю. Т. Ахтемійчук, О.І. Іващук. – Чернівці, 2009. – С.113. 2. Сторінки історії: Бібліографічний довідник завідувачів кафедр та професорів Буковинської державної медичної академії (1944–1998) / 3а ред акад. АНВШ України, професора В.П. Пішака. – Чернівці, 1999. – С. 136.
 
 
Випускників твоїх славетні імена/ Т.М. Бойчук, В.Ф. Мислицький, В.Т. Бачинський, В.В. Білоокий, О.І. Іващук,  О.Ф. Кулик, С.С. Ткачук, М.Д. Лютик // Видавництво Чернівці:"Місто".-2014.-с. 240