МАЛІС Георгій Юрійович

Народився 21 серпня 1904 року в м. Київ. У 1925 році закінчив психологічне від­ділення педагогічного інституту Ленінградської психоневрологічної академії, в 1936-му — Ленінградський медичний інститут ім. І. П. Павлова та аспірантуру при кафедрі психіатрії Ленінградського інституту вдосконалення лікарів (1938).

Трудову діяльність розпочав у 1921 році педагогом-вихователем дитячих будинків Одеси та Харкова. У 1941-1946 pp. — учасник Великої Вітчизняної війни. У 1946-1948 pp. — старший науковий співробітник Інституту мозку ім. В. М. Бех­терева (м. Ленінград). Упродовж 1948-1950 pp. — асистент кафедри психіатрії Ленінградського інституту вдосконалення лікарів.

У 1938 році захистив кандидатську дисертацію «Лечение психозов переливани­ем крови», у 1949-му — докторську на тему: «К патогенезу шизофрении». У1954 році йому присвоено вчене звання професора.

Напрями наукових досліджень: Вивчення проблем патофізіологічної психіатрії, біологічних особливостей крові психічно хворих, впливу крові хворих на шизо­френію на культуру тканин, ембріони й поведінку тварин, специфічний і неспецифічний імунітет психічно хворих, етіологія і патогенез шизофренії. Його ім'я ввійшло в історію світової психіатрії, як одного із перших дослідників інфекційно-токсичної (вірусної) природи шизофренії.

Автор 90 наукових праць, зокрема, монографій: «Пути психологии» (1929); «К этиологии шизофрении» (1959); «Research on the etiology of Shizophrenia» (New York, 1961).

Підготував 2 кандидатів наук.

Нагороджений орденами Вітчизняної війни І і II ступенів, Червоної Зірки, Тру­дового Червоного Прапора та двома медалями.

 Література: 1. Сторінки історії: Бібліографічний довідник завідувачів кафедр та професорів Буковинської державної медичної академії (1944-1998)/3а рєд акад. АНВШ України, професора В. П. Пішака. - Чернівці, 1999. - С 103.