МАКОЛІНЕЦЬ ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ

Доктор медичних наук, професор, завідувач відділу державної установи „Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І. Ситенка Академії медичних наук України”, (м. Харків)

 

Народився 25 лютого 1950 року в м. Заставна Чернівецької області. Після завершення навчання в Заставнівській середній школі № 1 вступив до Чернівецького медичного інституту, який закінчив у 1973 році. 

Працював лікарем-хірургом у дорожній лікарні № 3 м. Іркутська (1973–1974 рр.), потім на станції „Зима” Іркутської області (1975 р.). Згодом він став лікарем-ординатором (1975–1976 рр.) протезно-ортопедичного відділення Харківського обласного госпіталю для інвалідів Великої Вітчизняної війни, пізніше завідувачем протезного кабінету та завідувачем відділення. 

У 1987 році, захистивши кандидатську дисертацію на тему: „Лечение рубцево-трофических язв травматического ґенеза с учётом иммунологического статуса”, став старшим науковим співробітником Харківського інституту патології хребта та суглобів імені М.І. Ситенка АМН України та перейшов на посаду лікаря відділення анестезіології та реанімації. З 1988 року очолює фізіотерапевтичне відділення цього ж інституту, на базі якого в 1995 році було створено науковий відділ консервативного лікування і реабілітації. У 1999 році захистив докторську дисертацію на тему: „Экспери-ментальное обоснование гипервысокочастотного излучения при травматических и дистрофических нарушениях в костной и хрящевой ткани”.

Василь Іванович є засновником нового напряму наукових досліджень: вивчення можливостей використання в клінічній практиці нового фізіотерапевтичного фактора електричного лінійно-частотно-модульного сигналу при застосуванні його у хворих на остеохондроз. За роки праці Василь Іванович Маколінець був автором та співавтором 7 монографій, 184 публікацій, 15 винаходів, 37 раціональних пропозицій, 5 нововведень, 7 методичних рекомендацій.

У 2009 році Василю Івановичу присвоєно звання „Заслужений лікар України”. Нині він проживає у Харкові.

Основні напрями науково-практичної діяльності: удосконалення та впровадження в медичну практику методів рефлексодіагностики і рефлексотерапії, мануальної терапії, мікрохвильової резонансної терапії, лазеротерапії, магнітотерапії, пунктирних методів фізіотерапії.