Студенти БДМУ склали військову присягу

Студенти БДМУ склали військову присягу

Військова підготовка студентів Буковинського державного медичного університету органічно вплетена в процес формування майбутнього спеціаліста, який поряд з іншими медичними дисциплінами, отримує знання у галузі військової підготовки.

Завдання кафедри медицини катастроф та військової медицини, створеної завдяки співпраці з Українською військово-медичною академією, – є не просто випуск високо кваліфікованих медичних фахівців, але й підготовка офіцерів медичної служби запасу, здатних виконувати обов’язки по медичному забезпеченню у мирний час та в складних умовах бойової обстановки.

Одним із завершальних етапів підготовки студентів Буковинського державного медичного університету з військових та військово-медичних дисциплін – є складання ними державного комплексного випускного іспиту з військової підготовки та прийняття військової присяги на вірність народові України.

Ритуали складання Військової присяги студентами 5-6 курсів відбувся 12 квітня та розпочався з виступу начальника кафедри організації медичного забезпечення збройних сил УВМА, д.мед.н., професора, полковника м/с Михайла Бадюка про значення Військової присяги для сумлінного, самовідданого служіння Україні.

Під час урочистого мітингу з вітальними словами та побажаннями до студентів звернулися представники керівництва Буковинського державного медичного університету, ветерани збройних сил і учасники бойових дій, рідні та близькі.

Після цього перед строєм кожний студент проголосив священні слова клятви на вірність Українському народові. Урочистості закінчилися доповіддю командирів полковнику м/с Бадюку М.І. про приведенням студентів до військової присяги, вітанням студентів та святковим виконанням усіма присутніми Гімну України.

Історія прийняття військової присяги

Ритуал прийняття військової присяги як клятви воїна на вірність своєму народові, Вітчизні існує з давніх часів. На території сучасної України його початок у IX ст. з приходом на наші землі скандинавів. Саме від них запозичено цей обряд. Вступаючи до дружини, воїни клялися князеві у своїй вірності, і після цього дружинники вважалися побратимами.

За княжої доби кожний полк і кожний його підрозділ мав свій стяг, труби, бубон – як обов’язкові військові атрибути. Трубами і бубнами подавали сигнал до бою (походу), а стяг (прапор, хоругва) був символом і знаком, який об’єднував воїнів навколо князя. Усі стяги були однакової форми і відрізнялися лише забарвленням, зображеннями на них (зорі, місяць, тварини), а також тим, що прикріплялося на вершині древка (півмісяць, спис, волосся і т.д.). Коли стяг піднімали над військом – це був урочистий знак до початку бою. Навколо стягу в бою йшла запекла боротьба, всі воїни були зобов’язані його захищати. Вважалося за найвищу доблесть отримати в бою ворожий прапор: це була перемога і тріумф військової хоробрості. Не залежно від військового підрозділу, кількості військовослужбовців та якості озброєння, при втраті бойового стягу частина розформовується.

Після перемоги у Другій світовій війні Українська Радянська Соціалістична Республіка, разом з радянською Білоруссю та Радянським Союзом в цілому, виступила співзасновником Організації Об’єднаних Націй.

Задля цього, з метою надання УРСР ознак повноцінної державності, були створені Народний комісаріат, тобто міністерство, закордонних справ УРСР та народний комісаріат оборони УРСР. Вперше й в останнє військове відомство Радянської України, окреме від наркомату оборони СРСР, очолив генерал Василь Герасименко. Проте окремого українського війська створено не було, присяги на вірність Радянській Україні ніхто не приносив, наркомат оборони УРСР виконував суто декоративні функції і вже за рік був ліквідований.

І тому всі українські хлопці вирушали служити до лав Радянської армії і давали присягу на вірну службу Радянському Союзу та радянському народу.

Все змінилося, коли 24 серпня 1991 року Україна проголосила свій державний суверенітет та незалежність від СРСР.

В той же день Верховною Радою України була прийнята постанова “Про вiйськовi формування України”.

Третього вересня 1991 року першим міністром оборони незалежної України було призначено українського генерала, уродженця міста Брянка (Луганської області) Костянтина Морозова.

Текст Військової присяги було затверджено Постановою Верховної Ради України 6 грудня 1991 року.

Першим, хто привів свій полк до присяги на вірність українському народу, став полковник Вілен Мартиросян, вірменин за національністю.

Нарешті у січні-березні 1992 року до Військової присяги на вiрнiсть народу України були приведені всі вiйськовослужбовцi та військовозобов’язані, що виявили бажання служити Україні.

Приймають Військову присягу на вірність народу України лише Громадяни України, які призвані чи добровільно вступили на військову службу.

Матеріал підготував: доцент Ігор Бірюк

 

Більше новин БДМУ: 

БДМУ розширює міжнародні контакти

Викладач кафедри психології та соціології БДМУ, к.політ.н. Надія Бурейко пройшла стажування в Європейській академії дипломатії (м. Варшава, Польща), програма якої цьогоріч, у першу чергу, була сфокусована на проблемах України крізь призму її геополітичного положення між Європейським Союзом та Росією.

БДМУ серед лідерів винахідницької діяльності

Як відомо, в просуванні інновацій велике значення мають патенти.

БДМУ удостоєний Гран-Прі на Міжнародній виставці

Буковинський державний медичний університет нагороджений Гран-Прі у номінації “Розвиток студентського самоврядування у вищому навчальному закладі” на XXV Міжнародній виставці “Освіта і кар’єра–2014”. Таким чином журі конкурсу високо оцінило досягнення університету в становленні та розвитку студентського самоврядування.